У дослідженні вперше здійснено систематизацію положень, які сприяють створенню цілісного уявлення про торговельну марку як об'єкт промислової власності та об'єкт адміністративно-правової охорони та захисту. Доведено, що предмет права промислової власності включає, перш за все, відносини на стадії визнаня та експертизи її об'єктів, зокрема і торговельних марок, які за своєю суттю є відносинами, що характеризуються правовою нерівністю сторін і тому регулюються, в першу чергу, нормами адміністративного права. Запропоновано розгорнуту класифікацію юридичних фактів, які припиняють дію права на торговельну марку: негативні правоприпинні юридичні факти, наслідком яких є юридичне знищення торговельної марки як об'єкта правовідносин та позитивні правоприпинні юридичні акти, наслідками яких є припинення суб'єктивного права на торговельну марку в однієї особи, яке є підставою виникнення чи можливістю за передбачених законом обставин виникнення такого права в іншої особи. Запропоновано авторське визначення поняття "легітимація права на торговельні марки" як адміністративний порядок набуття права на торговельну марку, первинний спосіб набуття права власності на торговельну марку.

  Скачати повний текст